Неділя, 29.01.2023, 14:27

 

               

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"   

Трохи історії...

Як відомо, люди завжди хотіли передавати інформацію якимось способом. Малюнки на скелях, на камені, на шкірах тварин, на дереві тощо. І на якомусь етапі цього всього мистецтва виникла потреба копіювати зображення. Захотіли люди придумати такий собі перший ксерокс. Згідно розкопок, десь у проміжку VI-IX століть на Далекому Сході (Корея, Китай, Японія) почали робити перші копії. На той час вже був винайдений папір. Брали злегка вологий листок паперу, накладали його на рельєфне зображення на дереві, потім спеціальними щітками і постукуванням втискали його в заглиблення рельєфу. Далі на висушений папір плоским пензлем і тампонами наносили водяну фарбу. Техніка отримала назву естампаж і друк притиркою. Це були перші ластівки технології, що називається Ксилографією (з грецької малювати по дереву). В наш час, незважаючи на різноманітність поліграфічних технологій, ксилографія користується великою популярністю. І принципово нічого і не змінилось, тільки техніка різьби по дереву отримала нові інструменти, включаючи автоматизацію, а замість тампонів і пензлів з’явилися преси. Хоча, і пензлями в наш час також не нехтують. Візуально побачити, як це робиться, можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=PtBKxw3DTjo

Приблизно у 1400 році (точна дата невідома) в німецькому місті Майнц народився Йоганн Гутенберг, який в середині 1440-х років створив європейський спосіб друкування рухливими літерами. Принцип приблизно такий, як у ксилографії, тільки шаблоном були металічні випуклі букви, вирізані в дзеркальному відображенні, які можна було складати у будь-якому порядку, відтворюючи слова, речення та цілі сторінки.

Не маючи відповідних коштів, у 1450 році Гутенберг змушений був укласти договір з майнцським лихварем Йоганом Фустом. Разом вони відкрили друкарню і Фуст певний час її фінансував, даючи 800 гульденів у рік на фарбу, папір та інше. Це були невеликі гроші, Гутенберг не мав ні вдосконалених інструментів, ні досвідчених працівників, але все ж таки до 1956 року відлив п’ять різних шрифтів, надрукував латинську граматику Елія Доната (кілька листів її дійшли до нас і зберігаються в Національній бібліотеці в Парижі), кілька папських індульгенцій і дві Біблії. Але ж Фуст був лихварем, і без наслідків не обійшлося. Восени 1455 року він відсудив типографію і Гутенбергу довелося все починати заново.

Наступним компаньйоном першого книгодрукаря став Конрад Гумері, з яким він випустив у 1460 році твір Йогана Бальба з Генуї (латинська граматика зі словарем). У 1465 році курфюрст Адольф прийняв Гутенберга до себе на службу, але першодрукар 3 лютого 1468 року помер. Йому споруджено пам’ятники в Майнці, Страсбурзі,Франкфурті на Майні, а також у Відні.

Саме метод друкарського станка Гутенберга, який був поштовхом до створення сучасних видів друку, почав використовуватися спочатку в усій Німеччині, потім в Італії, Франції та швидко був визнаний у всій західній та східній Європі.

У 1553 році під час правління Івана Грозного у Москві з’явилася перша друкарня, у якій 1564 року була надрукована книга «Апостол». Авторами її були Іван Федоров та Петро Мстиславець. Та через деякий час, через переслідування переписувачів, вони змушені були втікати до Великого князівства Литовського, де їх радо прийняв гетьман Хоткевич. У своєму маєтку в Заблудові він заклав друкарню, у якій друкарі видали «Учительное Евангелие» (1568) – збірник бесід та повчань з тлумаченнями євангельських текстів та «Псалтырь с Часословцем» (1570), який широко використовували також для навчання грамоті.

Для продовження друкарської справи Іван Федоров переселився до Львова, заснував там друкарню і випустив друге видання «Апостола». Через кілька років його запросив до себе князь Костянтин Острозький, для якого він надрукував знамениту «Острожскую Библию» – першу повну Біблію церковнослов’янською мовою.  Помер Іван Федоров у 1583 році в передмісті Львова. Похований у Святоонуфрієвському монастирі.  

Усі сучасні історики стверджують, що Іван Федоров був першодрукарем на території України. У Львові, на вулиці Підвальній, йому встановлено пам’ятник.

 

Матеріал взято з ©Вікіпедія.